Україну можуть захистити без НАТО: на Заході запропонували нову систему безпеки після війни

0

Західні війська, міжнародні гарантії та нова оборонна організація: експерти The Washington Post пояснили, як можна не допустити повторного нападу Росії на Україну навіть без її членства в НАТО.

e5500be3d48254d6b31fae2804b262ca9570ccdb2139005a1043d3a8881a2fcd

Майбутнє України після завершення війни залишається одним із найскладніших питань міжнародної політики. Навіть якщо Києву, Москві та Вашингтону вдасться домовитися про припинення бойових дій, це ще не означатиме появи надійного миру. Головна проблема полягатиме в тому, як зробити так, щоб Росія не використала паузу для відновлення військового потенціалу та підготовки нового наступу. Саме тому на Заході дедалі більше уваги приділяють пошуку механізмів довгострокового захисту України, які не обов’язково передбачатимуть її вступ до НАТО.

Своїм баченням можливого рішення поділилися професорка політології Джорджтаунського університету Ліза Говард та експерт Брукінгського інституту Майкл О’Ханлон у матеріалі для The Washington Post. На їхню думку, міжнародним партнерам необхідно розглядати альтернативну модель безпеки, здатну забезпечити Україні реальний військовий захист навіть за відсутності формального членства в Північноатлантичному альянсі.

Чому припинення війни не гарантуватиме безпеки

Переговорний процес за участю України, Росії та Сполучених Штатів може привести до певних домовленостей щодо припинення вогню. Однак очікувати швидкого політичного врегулювання всіх суперечностей поки немає достатніх підстав. Війна продовжує завдавати величезних збитків, російські війська атакують енергетичну інфраструктуру, а українська сторона намагається послаблювати військово-економічні можливості противника.

Експерти звертають увагу на те, що адміністрація Дональда Трампа зацікавлена в масштабному дипломатичному результаті. Вашингтон може розглядати не лише припинення бойових дій, а й ширшу перебудову відносин між Росією, Україною та європейськими державами. Серед можливих елементів такого процесу називають економічні домовленості, енергетичну співпрацю та формування нових правил безпеки на континенті.

Проте саме питання гарантій для Києва залишається принциповим. Україна вже має досвід міжнародних запевнень, які не стали перешкодою для порушення її територіальної цілісності. Тому чергова декларація про повагу до суверенітету без конкретних механізмів реагування навряд чи зможе переконати українське суспільство в надійності майбутнього миру.

Яку альтернативу членству в НАТО пропонують експерти

Автори публікації нагадують, що перспектива вступу України до НАТО залишається частиною офіційної політики альянсу, сформованої ще після Бухарестського саміту 2008 року. Водночас у нинішніх дипломатичних обставинах швидке приєднання України до організації не виглядає реалістичним сценарієм.

Окрему увагу Говард та О’Ханлон приділяють Будапештському меморандуму 1994 року. Тоді Україна погодилася передати ядерний арсенал, що залишився на її території після розпаду СРСР, а США, Велика Британія та Росія надали запевнення щодо поваги до її незалежності, суверенітету й кордонів. Подальші події продемонстрували, наскільки недостатніми можуть бути гарантії, які не підкріплені дієвими зобов’язаннями.

Раніше The Press Post писав на цю тему: ««На жаль, ми ніколи до нього не приєднаємося»: Залужний зробив гучну заяву про НАТО та майбутнє безпеки України».

Саме тому дослідники пропонують створити окрему міжнародну систему оборонної взаємодії. Вона могла б об’єднати Україну, США, європейських партнерів, НАТО, Росію та Організацію з безпеки та співробітництва в Європі. Йдеться не про розширення НАТО, а про формування додаткового механізму, який дозволяв би державам-учасницям допомагати одна одній у разі військової загрози.

Одним із можливих елементів домовленості могло б стати зобов’язання України не вступати до НАТО. Натомість Київ отримав би іншу систему міжнародного захисту, в межах якої допомога не обмежувалася б дипломатичними заявами чи постачанням озброєння.

Західні військові в Україні: що передбачає сценарій

Найбільш практичною частиною запропонованої концепції є можливість залучення іноземних військових до оборони української території в разі нового нападу. Експерти допускають, що представники західних держав могли б безпосередньо працювати з окремими оборонними системами, зокрема протиповітряною та протиракетною обороною.

Також їхня присутність могла б забезпечувати технічне обслуговування, ремонт і відновлення військового обладнання. Це дозволило б швидше реагувати на пошкодження критично важливої техніки та підтримувати обороноздатність України навіть під час масштабної ескалації.

Важливо, що запропонована модель має виразно оборонний характер. Автори не говорять про постійне розміщення іноземних контингентів на українській території в мирний період або про підготовку наступальних операцій проти Росії. Основне завдання такої системи — не допустити повторного вторгнення та забезпечити можливість захисту України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Хто контролюватиме дотримання майбутнього перемир’я

Ще одним важливим компонентом потенційної угоди можуть стати міжнародні спостерігачі. На думку дослідників, представники ООН та ОБСЄ могли б здійснювати моніторинг прикордонних районів і фіксувати порушення режиму припинення вогню.

Такий механізм має особливе значення, оскільки будь-яке перемир’я потребуватиме незалежного контролю. Без нього сторони можуть по-різному трактувати умови домовленостей, звинувачувати одна одну в порушеннях і використовувати суперечності як привід для відновлення бойових дій.

Більше контексту — у попередньому матеріалі The Press Post: «США офіційно запропонували Ірану нову ядерну угоду: шанс на стабільність чи черговий дипломатичний конфлікт?».

Водночас ефективність спостереження залежатиме від повноважень міжнародних місій, доступу до необхідних територій та готовності учасників угоди виконувати їхні рішення.

У перспективі автори допускають навіть можливість приєднання Росії до нової системи безпеки. Однак це могло б статися лише за умови остаточної відмови Москви від спроб змінювати міжнародно визнані кордони інших держав силовим шляхом.

Таким чином, запропонована концепція виходить далеко за межі звичайного перемир’я. Вона передбачає створення принципово іншого механізму стримування, за якого напад на Україну автоматично означав би зіткнення з ширшою системою міжнародної підтримки.

Однак головне питання залишається відкритим: чи погодяться західні держави взяти на себе настільки серйозні зобов’язання? Адже без чітких правил реагування, військових ресурсів і політичної готовності виконувати обіцянки навіть найамбітніша архітектура безпеки ризикує залишитися лише дипломатичним документом. Для України майбутній мир матиме справжню цінність тільки тоді, коли він не стане черговою перервою перед новою війною.

Леся Лебідь — Кореспондент, який спеціалізується на суспільно важливих темах, пише про фінанси, економіку та політику, висвітлює події війни Росії проти України. Він проживає та працює в Україні.

Цей матеріал опубліковано 09.11.2026, 22:35 GMT+3 Kyiv; 15:35 GMT-4 Washington, розділ: Влада, Політика, із заголовком: “Україну можуть захистити без НАТО: на Заході запропонували нову систему безпеки після війни”. Якщо в публікації з’являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Більше новин у головній стрічці газети

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *