Перемога демократів на виборах у США: чи отримає Україна більше зброї та фінансової допомоги

0

Перемога демократів на виборах у США повертає Конгресу можливість активніше підтримувати Україну. Але нові більшості почнуть працювати лише в січні, а Трамп збереже право вето й контроль над дипломатією.

a43f87e8e1e36afded690e4fa32ffc8794efe1f90701ba1d18bc279f1795baa8

Результати проміжних виборів у США відкрили для України можливість відновлення американської допомоги, але не гарантують її. Демократи здобули контроль над обома палатами Конгресу, а Дональд Трамп залишиться президентом. Суперечність між парламентською більшістю та Білим домом визначатиме подальшу політику Вашингтона щодо Києва.

Після голосування 3 листопада демократи отримали щонайменше 54 місця в Сенаті й понад 250 у Палаті представників, хоча підрахунок в окремих округах ще триває. Прогнози допускають подальше зростання більшості. Однак остаточна кількість мандатів важлива не тільки для політичного престижу, а й для можливості долати президентські заперечення.

Нова розстановка сил набуде чинності 3 січня 2027 року, коли розпочне роботу наступне скликання Конгресу. До того обома палатами формально керують республіканці. Для України ця двомісячна затримка має практичну вагу: енергосистема вже зазнає ударів, а потреба в ракетах протиповітряної оборони не може чекати зміни парламентського календаря.

Аналіз «Дейком» на основі результатів виборів і заяв законодавців показує: зміна більшості створює новий механізм тиску на адміністрацію Трампа, а не готове рішення про допомогу. Демократи отримають контроль над бюджетними процедурами й парламентськими розслідуваннями, проте президент збереже значну частину зовнішньополітичних повноважень.

Від початку другого терміну Трампа в січні 2025 року Конгрес не ухвалив великого нового пакета підтримки України. Водночас американська адміністрація сповільнювала або тимчасово блокувала виконання деяких рішень про постачання, затверджених раніше. Тому в Києві важливими вважають не лише нові асигнування, а й фактичне надходження зброї.

Найгостріша потреба стосується ракет-перехоплювачів для систем Patriot, боєприпасів та засобів захисту критичної інфраструктури. Російські удари по електростанціях і мережах роблять зиму додатковим випробуванням. Навіть якщо демократи знайдуть гроші, між ухваленням рішення, контрактами, виробництвом і доставкою може минути значний час.

Президент Володимир Зеленський у розмові з німецьким телеканалом ZDF привітав перспективу посилення підтримки, але наголосив на важливості співпраці з обома американськими партіями. Він зазначив, що демократи під час кампанії чітко говорили про військову допомогу Україні та відновлення тісніших зв’язків США з Європою.

Народний депутат Давид Арахамія, який бере участь у переговорній команді України, припустив, що виборчий результат щонайменше вдвічі підвищує шанси на розширення американської допомоги. Це його політична оцінка, а не статистичний прогноз. Він водночас застеріг: навіть у найкращому випадку відчутні зміни прийдуть уже наступного року.

Сенатор-демократ Дік Дурбін, один із засновників сенатської групи підтримки України, вважає, що Конгрес має домагатися належного використання вже затверджених коштів. За його словами, адміністрація недостатньо чітко визначилася з допомогою Києву. Майбутня більшість розглядає контроль за виконанням законів як один із головних інструментів.

Водночас демократи обговорюють новий пакет оборонної допомоги приблизно на 15 мільярдів доларів. Його можливими пріоритетами називають протиповітряну оборону, підтримку енергетики та посилення санкцій проти Росії. Наразі це предмет консультацій законодавців, а не ухвалене фінансування з визначеним графіком поставок.

Потенційний пакет можуть спробувати включити до щорічного оборонного законодавства або інших бюджетних рішень, які Конгрес мусить розглянути для роботи державних установ. Така тактика збільшує політичну вагу українського питання. Проте навіть великий законопроєкт може змінитися під час переговорів між палатами або бути заблокованим президентом.

Раніше The Press Post писав на цю тему: «Перемога демократів у США може змінити хід війни: Зеленський розраховує на нову хвилю допомоги Україні».

В американській системі необхідно розрізняти дозвіл на оборонну програму, виділення грошей і фактичне виконання витрат. Закон про оборонні повноваження визначає політику Пентагону, але сам по собі не завжди забезпечує фінансування. Окремі асигнування та рішення виконавчої влади визначають, коли обладнання реально потрапить до України.

Здобувши більшість, демократи також зможуть очолювати профільні комітети, призначати слухання, вимагати документи та перевіряти роботу адміністрації. Це стосується обмежень військової допомоги, послаблення санкцій і контрактів із компаніями, які мають зв’язки з Росією. Частина відповідних запитів уже готується до початку нової каденції.

За повідомленнями помічників конгресменів, члени комітетів з національної безпеки надіслали низці компаній вимоги зберегти документи для можливих розслідувань. Такі листи ще не доводять правопорушень. Проте вони показують намір скористатися контрольними повноваженнями після переходу керівництва комітетів до нової більшості.

Найсуттєвіше обмеження для демократів — президентське вето. Щоб подолати його, за Конституцією потрібні дві третини голосів у кожній палаті серед тих, хто голосує. За повної участі це щонайменше 67 сенаторів і 290 членів Палати представників. Навіть велика демократична більшість не досягає цих показників самостійно.

Якщо демократи матимуть 54 місця в Сенаті, за повної участі для подолання вето їм знадобляться голоси щонайменше 13 інших сенаторів. У Палаті представників поріг так само вимагатиме підтримки республіканців. Остаточна арифметика залежатиме від результатів незавершених перегонів, вакансій та присутності депутатів на голосуванні.

У Конгресі вже існує традиція двопартійної підтримки України: десятки республіканців раніше голосували разом із демократами за відповідні законопроєкти. Водночас це не гарантує їхніх голосів проти особистого вето Трампа. Підтримати допомогу загалом і вступити у відкрите протистояння з президентом своєї партії — різні політичні рішення.

Сам демократичний табір також неоднорідний. Серед новообраних політиків є прихильники активнішої міжнародної ролі США та законодавці, які наполягають на скороченні закордонних військових витрат. Дискусії довкола війни з Іраном, внутрішніх соціальних програм і дефіциту бюджету можуть впливати на форму та масштаб майбутніх асигнувань.

Білий дім наголошує на іншому пріоритеті — дипломатичному завершенні війни. Представник адміністрації заявив, що Трамп прагне припинити загибель людей і зберігає оптимізм щодо мирної домовленості. Така позиція не виключає допомоги Україні, але не містить публічного зобов’язання підтримати новий масштабний пакет.

Президент і надалі контролюватиме значну частину зовнішньої політики, перемовини з іншими державами та реалізацію рішень федеральних відомств. Конгрес може встановлювати правила витрат і вимагати звітності, але не здатний самостійно вести переговори замість адміністрації. Саме ця межа влади визначить практичну ціну виборчого результату.

Окрема суперечка стосується Росії. Адміністрація Трампа погодила кроки, які сприяють постачанню російського дизеля на міжнародні ринки, а також скористалася можливістю пом’якшити застосування ухвалених санкцій. Це викликало критику не лише демократів, а й частини республіканців, які вважають економічний тиск важливим інструментом переговорів.

Нова більшість може запропонувати жорсткіші умови санкційних винятків, вимагати пояснень від Міністерства фінансів і встановлювати додаткові обмеження на співпрацю з підсанкційними структурами. Але для перетворення таких пропозицій на закон знадобляться парламентські голоси та подолання можливої президентської протидії.

Демократи намагаються діяти й до січня, використовуючи завершальний період роботи старого Конгресу. Серед ідей — швидша підтримка української енергетики та ППО через закони, які ще мають пройти цього року. Проте зараз порядок денний контролюють республіканці, а грудневі переговори про бюджет і оборону вже перевантажені іншими спорами.

Більше контексту — у попередньому матеріалі The Press Post: «Проміжні вибори у США 2026 року: чому Україна обережно радіє перемозі демократів і побоюється рішень Трампа».

Важливо й те, що американські вибори не були референдумом щодо України. На результат вплинули зростання вартості життя, невдоволення війною з Іраном та ставлення виборців до адміністрації Трампа. Демократи можуть використати перемогу для зміни політики щодо Києва, але не варто приписувати всім їхнім виборцям однакові зовнішньополітичні мотиви.

Тим часом 10–11 листопада в Абу-Дабі мають відновитися переговори України, США та Росії. Американські посередники обговорюватимуть післявоєнні гарантії безпеки, деескалацію й гуманітарні питання. Учасники не мають узгодженого плану припинення вогню, а нова більшість Конгресу поки не може змінити переговорний мандат Білого дому.

Додаткове фінансування та постачання озброєнь могли б вплинути на розрахунки Кремля, зробивши затяжну війну дорожчою. Але такий ефект можливий лише після реальних рішень і поставок, а не від самого оголошення парламентських намірів. Москва оцінюватиме насамперед сталість підтримки, темпи виробництва та здатність України оборонятися.

Для Києва важливо водночас зберегти підтримку республіканців і розвивати зв’язки з новою демократичною більшістю. Українські дипломати наголошують на двопартійності як довгостроковій основі співпраці зі США. Ставка лише на одну партію зробила б допомогу залежнішою від наступних американських виборів і внутрішніх конфліктів.

Від нової більшості очікуватимуть конкретних відповідей: чи з’явиться законопроєкт на 15 мільярдів доларів, хто погодиться фінансувати ППО та як Конгрес діятиме, якщо адміністрація затримуватиме виконання рішень. Поки що це відкриті питання. До початку січня їхня гострота лише зростатиме разом із потребами української енергосистеми.

Перемога демократів змінила баланс влади у Вашингтоні, але ще не змінила становища на українському фронті. Справжнім випробуванням стане здатність перетворити парламентську більшість на стійке фінансування, поставки й контроль за їх виконанням. Для України вирішальними будуть не результати виборів самі по собі, а рішення, які за ними підуть.

Тетяна Федорів — Кореспондент, яка спеціалізується на політиці, економіці та технологіях, проживає у Вашингтоні, США, та висвітлює міжнародні новини.

Сименич Вікторія — Кореспонден, який спеціалізується на міжнародній політиці, економіці, науці, технологіях. Вона є дипломатичним кореспондентом в Торонто, Канада.

Олена Тяткіна — Кореспондент, який спеціалізується на політичних, економічних та суспільних процесах в Україні та у світі, що безпосередньо впливають на державу. Висвітлює внутрішню ситуацію, міжнародні відносини, безпекові виклики.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *