Чи справді Росія навчилася точніше бити по мостах? Експерт розкрив слабке місце ракет «Іскандер»
Росія може витрачати десятки ракет на спроби пошкодити стратегічні об’єкти України, однак поява надсучасних систем наведення зовсім не обов’язкова. Військовий експерт пояснив, чому ворог робить ставку на кількість, а не технології.
Російські удари по мостах у Києві знову привернули увагу до можливостей балістичних ракет та систем, які використовуються для їхнього наведення. Особливе занепокоєння викликають припущення, що РФ могла вдосконалити ракети «Іскандер», оснастивши їх радіолокаційними головками самонаведення. Така технологія потенційно дозволила б точніше вражати конкретні ділянки інфраструктурних об’єктів. Проте військовий експерт Павло Нарожний вважає, що подібні припущення поки не мають достатнього технічного підґрунтя.
В інтерв’ю УНІАН засновник благодійної організації «Реактивна пошта» пояснив, що створення компактного радара, здатного працювати безпосередньо на борту балістичної ракети, є надзвичайно складним інженерним завданням. Йдеться не просто про встановлення додаткового обладнання, а про необхідність забезпечити стабільну роботу чутливої електроніки в умовах екстремальних перевантажень.
Під час старту ракети на її конструкцію та внутрішні компоненти діють колосальні сили. За словами фахівця, навантаження можуть бути настільки значними, що виникають серйозні сумніви щодо здатності російської промисловості виготовляти радіолокаційні системи, які витримають такі умови. Додатковою проблемою стає робота радіохвиль усередині ракети та забезпечення коректного функціонування всіх електронних компонентів.
Як приклад технологічних можливостей іншого рівня Нарожний навів американську розробку. США вже використовують мініатюрні радіолокаційні системи в ракетах-перехоплювачах комплексу Patriot. Вони також повинні витримувати величезні механічні навантаження під час запуску. Однак наявність таких рішень у США зовсім не означає, що аналогічні можливості є в Росії.
Чому російським ракетам може не знадобитися надскладне наведення
На думку експерта, навіть якщо припустити, що РФ змогла створити подібну електроніку, залишається питання доцільності її використання. Адже російські балістичні ракети вже мають системи, які дозволяють визначати координати цілі без застосування мініатюрних радарів.
Зокрема, йдеться про інерційну навігацію та захищені супутникові сигнали GPS. Поєднання цих технологій забезпечує достатню точність для ураження об’єктів на значних відстанях. За оцінкою Нарожного, відхилення може становити близько 15 метрів. Для багатьох цілей такого результату цілком достатньо, щоб завдати серйозних пошкоджень.
Саме тому Росія може обирати значно простішу тактику: не вкладати ресурси у створення надскладних систем наведення, а збільшувати кількість запусків. Логіка такого підходу цинічна, але зрозуміла: навіть якщо частина ракет не досягне цілі, декілька влучань можуть призвести до пошкодження важливого об’єкта.
Раніше The Press Post писав на цю тему: «Удари по мостах Києва мають іншу мету: експерт розкрив задум нової тактики РФ».
Чому навіть точні влучання не гарантують знищення мосту
Окрема проблема для російської армії — фізична складність руйнування великих мостових конструкцій. Навіть пряме влучання ракети не обов’язково призводить до повного знищення споруди. Масштабні інженерні об’єкти мають складну конструкцію, а пошкодження окремих елементів не завжди означає втрату всієї переправи.
Нарожний звернув увагу на попередні атаки по Південному та Північному мостах у Києві. За його словами, ракетні удари спричиняли локальні руйнування, однак такі пошкодження можна усунути ремонтними роботами. Зокрема, рух Південним мостом уже вдалося відновити, а пошкодження Північного також не означають його остаточного виведення з ладу.
Експерт нагадав і про приклад мосту в Перешийку, який зазнавав неодноразових ударів. Для його знищення знадобилося застосування крилатих ракет Storm Shadow. Цей випадок демонструє, наскільки складно вивести з ладу капітальні інженерні споруди навіть за допомогою сучасного ракетного озброєння.
Таким чином, спроби атакувати мости можуть бути спрямовані не лише на їхнє фізичне знищення, а й на створення постійної загрози, порушення транспортного сполучення та необхідність витрачати ресурси на відновлення.
Чи зможе українська РЕБ протидіяти новим системам наведення
Питання протидії можливим радіолокаційним головкам самонаведення також має декілька технічних аспектів. Нарожний зазначає, що навіть наявність радара не обов’язково робить ракету невразливою до засобів радіоелектронної боротьби. Системи наведення можуть дублюватися, а отже, виведення з ладу одного каналу не гарантує втрати ракетою здатності рухатися до цілі.
Наприклад, якщо ракета використовує оптичне наведення, додатково може працювати супутникова навігація. Україна вже має досвід впливу на GPS за допомогою постановки радіоелектронних перешкод та підміни сигналів. Проте й тут противник намагається вдосконалювати захист.
Більше контексту — у попередньому матеріалі The Press Post: «Чому «Фламінго» більше не має колишньої переваги: генерал розкрив слабке місце української ракети».
За словами експерта, на російських балістичних ракетах можуть встановлювати багатоканальні системи захисту від РЕБ, зокрема на 16 або 20 каналів. Це суттєво ускладнює придушення навігації та змушує українських фахівців постійно шукати нові технічні рішення.
Нарожний також звернув увагу на ракети Х-101, обладнані засобами радіоелектронної боротьби, призначеними для протидії українським радіолокаційним станціям. На його думку, якщо використання радарів на балістичних ракетах РФ буде підтверджено, Україна зможе розвивати аналогічні засоби протидії.
Водночас експерт наголошує: говорити про появу принципово нової російської технології наведення поки передчасно. Набагато реалістичнішим виглядає сценарій, за якого противник продовжуватиме використовувати вже наявні системи та компенсуватиме їхні обмеження масованими запусками.
Тому головним викликом для України залишається не лише перехоплення окремих ракет, а й протидія тактиці виснаження, коли навіть невелика кількість влучань серед десятків запущених боєприпасів може створювати серйозні проблеми для критичної інфраструктури.
Сергій Балацун — Міжнародний кореспондент, який пише про всі новини, які надходять з Франції: нову політику уряду, політичні перегони, соціальні протести, гучні судові справи, культурні тенденції, природні та техногенні катастрофи та багато іншого.
Цей матеріал опубліковано 09.11.2026, 17:35 GMT+3 Kyiv; 10:35 GMT-4 Washington, розділ: Технології, Війна Росії проти України, Думка, із заголовком: “Чи справді Росія навчилася точніше бити по мостах? Експерт розкрив слабке місце ракет «Іскандер»”. Якщо в публікації з’являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.
Більше новин у головній стрічці газети
