Зустріч G7 у Парижі: що візит Марко Рубіо означає для України після виборів у США
Зустріч G7 у Парижі 9–10 листопада стала першою великою дипломатичною поїздкою Марко Рубіо після поразки республіканців. На порядку денному — Україна, Іран, санкції та фінансування Чорнобильського укриття.

Марко Рубіо прибув до Парижа на зустріч міністрів закордонних справ G7, коли союзники США намагаються зрозуміти наслідки зміни політичного балансу у Вашингтоні. Демократи перемогли на проміжних виборах до Конгресу, але Дональд Трамп залишиться президентом. Для Європи це означає нові можливості впливу без гарантії зміни американської політики.
Засідання 9–10 листопада стало першою великою зустріччю Рубіо із союзниками після виборчої поразки республіканців. Франція, яка головує у G7 цього року, запросила партнерів обговорити війни, економічні ризики та міжнародну безпеку. Найважливіше питання для багатьох учасників — чи зміняться рішення Білого дому щодо України та Росії.
Новий склад американського Конгресу розпочне роботу лише в січні 2027 року. До цього республіканці зберігатимуть контроль над чинними парламентськими процедурами, а після зміни більшості Трамп матиме право вето. Тому очікування швидкого повернення Вашингтона до звичної політики тісної співпраці з Європою залишаються передчасними.
Аналіз «Дейком» на основі офіційного порядку денного G7 і заяв учасників показує: візит Рубіо став перевіркою не стільки виборчих результатів, скільки дієздатності трансатлантичних домовленостей. Союзникам потрібні рішення про зброю, енергетику та санкції, тоді як Вашингтон прагне зберегти свободу власних дипломатичних маневрів.
Перед поїздкою держсекретар виступив на захист рішення Трампа розпочати воєнну кампанію проти Ірану. Він заявив, що президент реагував на реальну загрозу, навіть якщо відповідні дії були непопулярними. Суперечки довкола цієї війни та її економічних наслідків стали однією з причин невдоволення виборців республіканцями.
Рубіо водночас применшив можливий вплив виборів на переговори із союзниками. За його словами, європейські уряди добре розуміють американську систему стримувань і противаг, адже самі неодноразово працювали за умов розділеної влади. Він також заперечив повідомлення про намір залишити посаду заради майбутньої президентської кампанії.
У Парижі позиція Вашингтона щодо Ірану залишилася жорсткою. Рубіо заявив, що Тегеран висуває неприйнятні умови на переговорах і швидкого прориву не видно. Європейські столиці прагнуть зниження напруги, оскільки бойові дії та перебої із судноплавством позначаються на вартості енергоносіїв і міжнародній торгівлі.
Невизначеність у відносинах США та Європи накопичувалася протягом двох років. Суперечки довкола мит, заяв Трампа про Гренландію та його ставлення до війни в Україні загострили питання надійності союзницьких зобов’язань. Результати американських виборів можуть змінити баланс сил у Конгресі, але не усувають цих суперечностей.
Французьке головування визначило підтримку України одним із центральних завдань зустрічі. Йдеться про фінансування, оборонні спроможності та стійкість енергосистеми напередодні зими. Окрему сесію 10 листопада присвятять українському питанню, а до переговорів запросили міністра закордонних справ Андрія Сибігу.
Сибіга повідомив, що має намір обговорити з партнерами наслідки російських ударів, ситуацію на фронті та нагальні потреби протиповітряної оборони. Він також планує двосторонні розмови з Рубіо, очільниками дипломатії Франції, Німеччини, Британії й Італії та представниками ЄС. Сам факт запланованої зустрічі ще не свідчить про нові зобов’язання.
Візит відбувається напередодні тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі, призначених на 10–11 листопада. Американську дипломатичну лінію останнім часом значною мірою формували Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Тому європейським міністрам важливо зрозуміти, наскільки Державний департамент залучений до переговорної стратегії.
Раніше The Press Post писав на цю тему: «Марко Рубіо та Стів Віткофф у Парижі: США, Франція і пошук шляхів підтримки України на тлі глобальних викликів».
Додаткове занепокоєння викликали слова Трампа про близькість великої угоди з Росією не лише щодо України, а й щодо майбутнього всієї Європи. Для союзників питання полягає в тому, чи не будуть правила континентальної безпеки узгоджуватися без них. Сам Рубіо має пояснити партнерам, як Вашингтон бачить їхню роль у можливих домовленостях.
Європейські уряди наполягають, що нова система безпеки не може надавати Москві права визначати зовнішньополітичний вибір сусідів. Для України це пов’язано з гарантіями від повторного вторгнення та збереженням оборонної підтримки. Водночас погодженого проєкту майбутньої угоди немає, тож висновки про вже надані поступки були б передчасними.
На відміну від спеціальних посередників, держсекретар очолює постійний дипломатичний апарат США, який працює з союзниками щодня. Але Рубіо не є самостійним центром зовнішньої політики: остаточні рішення належать президентові. Париж може показати, наскільки його дипломатія здатна поєднати вимоги партнерів із курсом Білого дому.
Практичним випробуванням стане військова допомога Україні. Російські атаки на електростанції та міста посилюють потребу в системах ППО й ракетах-перехоплювачах. Європейські уряди можуть оголосити додаткові внески, але без американських виробничих потужностей і рішень про постачання закрити окремі потреби Києва буде складно.
Не менш важливе питання — санкції проти Росії. Європейці прагнуть посилення тиску на воєнну економіку Москви, тоді як адміністрація Трампа допускає окремі винятки та економічні домовленості. Координація між партнерами визначатиме, чи залишаться обмеження дієвими, чи виникатимуть можливості для їх обходу.
Від загальних суперечок про мир і санкції Париж перейшов і до конкретного завдання — відновлення захисної арки Чорнобильської АЕС. 9 листопада Франція, Україна та Європейський банк реконструкції та розвитку провели конференцію донорів. Ідеться про споруду над зруйнованим четвертим енергоблоком, яка постраждала від російського дрона.
Удар 14 лютого 2025 року пошкодив зовнішню та внутрішню обшивку нового безпечного конфайнменту. За оцінками ЄБРР, постраждали близько 200 квадратних метрів панелей, утворився отвір приблизно на 15 квадратних метрів. Порушена герметичність створила ризики для роботи вентиляції, кранів та довгострокового захисту конструкції.
Після атаки радіаційні показники на станції залишалися в допустимих межах, однак це не означає, що споруда не потребує термінового ремонту. Її завдання — стримувати радіоактивні матеріали й забезпечувати безпечний демонтаж старого саркофага. Зволікання загрожує корозією сталевої арки та зростанням вартості відновлення.
ЄБРР оцінює необхідні роботи щонайменше у 500 мільйонів євро й вважає важливим повернути споруді повну функціональність до 2030 року. Ще 15 жовтня країни G7 оголосили про підтримку на 260 мільйонів євро. Але оголошені зобов’язання та гроші, уже витрачені на будівельні роботи, — різні показники.
За підсумками паризької конференції 9 листопада французькі посадовці повідомили про підтверджені внески 15 донорів загалом на 278 мільйонів євро. Франція додала 30 мільйонів до раніше виділених 10 мільйонів. Якщо виходити з мінімального кошторису, незакритою залишається потреба щонайменше у 222 мільйони євро.
Ремонт Чорнобильського укриття потребує не лише фінансування, а й складного інженерного плану. У вересні станція та спеціалізований консорціум розпочали підготовчі роботи, а донори погодили кошти на технічне проєктування. Отже, нові внески не означають негайного завершення реконструкції: попереду проєкти, закупівлі та будівництво.
Франція розширила коло учасників G7, запросивши делегації України, Бразилії, Південної Кореї, Єгипту та Саудівської Аравії. Організатори прагнуть обговорити не лише європейські конфлікти, а й проблеми, що зачіпають ширше коло держав. Водночас запрошені партнери не стають повноправними членами «Групи семи».
Більше контексту — у попередньому матеріалі The Press Post: «Лавров і Рубіо готують важливу зустріч: США зробили заяву про майбутнє переговорів щодо України».
До порядку денного також увійшли ситуація на Близькому Сході, у Судані, на Африканському Розі та Гаїті, безпека морських перевезень і наркотрафік. Франція просуває мережу співпраці портів, покликану ускладнити міжнародну контрабанду. Для G7 це спроба показати, що форум здатний виробляти практичні рішення, а не лише заяви.
Окремо міністри обговорюють міжнародну гуманітарну допомогу, продовольчу безпеку й ризики штучного інтелекту. Дискусія про нові технології охоплює питання безпечного розвитку та впливу на міжнародну стабільність. Проте досягнення спільної позиції щодо цих тем не гарантує згоди партнерів у суперечках про війни й санкції.
Париж став місцем зустрічі після несподіваного перенесення засідання з Марселя. Французьке МЗС пояснило рішення логістичними труднощами через щільний графік і підготовку Паризького форуму миру. Зміна відбулася на тлі масових протестів у Франції, однак офіційно влада не називала їх безпосередньою причиною переїзду.
У 2027 році головування у G7 перейде від Франції до Сполучених Штатів. Отже, Вашингтон невдовзі отримає можливість формувати порядок денний об’єднання, хоча рішення в ньому потребують узгодження партнерів. Для союзників нинішня зустріч є нагодою з’ясувати, які пріоритети адміністрація Трампа планує винести на наступний рік.
Успіх паризьких переговорів вимірюватиметься конкретними домовленостями: підтримкою української ППО, координацією санкцій, фінансуванням енергетичної стійкості та зрозумілими гарантіями участі Європи в мирному процесі. Підсумкові декларації можуть окреслити наміри, але тільки подальші рішення покажуть, наскільки міцною залишилася єдність G7.
Для Марко Рубіо Париж став першою дипломатичною перевіркою після виборів, які змінили американський Конгрес. Для України це зустріч, на якій великі заяви про мир мають співіснувати з нагальними потребами оборони та відбудови. Майбутнє трансатлантичної співпраці залежатиме не від тональності переговорів, а від того, що союзники зроблять після них.
Сергій Балацун — Міжнародний кореспондент, який пише про всі новини, які надходять з Франції: нову політику уряду, політичні перегони, соціальні протести, гучні судові справи, культурні тенденції, природні та техногенні катастрофи та багато іншого.
Костянтин Любін — Кореспондент, який спеціалізується на політиці, економіці та технологіях, проживає у Чикаго, США, та висвітлює міжнародні новини.
Ганна Коваль — Кореспонден, який спеціалізується на політиці, економіці та технологіях. Вона проживає в Європі у міста Брюссель, Бельгія та висвітлює міжнародні новини і про Україну.